17-го травня у Чернівцях відбудуться громадські дебати щодо пам’ятника – Пієта

Кві 30, 2017 by

17-го травня у Чернівцях відбудуться громадські дебати щодо пам’ятника – Пієта

У Чернівцях розпалюються дискусії щодо відновлення, або ж невідновлення, історичного пам’ятника Пієти, що зображав оплакування Матір’ю Божою померлого Ісуса Христа. Пам’ятника було споруджено 1827 року. Натхненником та спонсором Пієти був Лазар Михайлович, який очевидно у такий спосіб бажав увійти в історію. Звісно, таких прикладів у світі чимало. Особливо грошовиті люди хочуть підкреслити свою унікальність і вдаються до помпезних кроків. Не йдемо далеко. Й сьогодні на Буковині є храми, у яких ікони святих угодників підписані прізвищами місцевих газдів. Мовляв хай знають прийдешні покоління, хто подарував цю ікону храмові. Буковинцям добре відома вага місцевого гонору і пошанівку.

З часів Пієти змінювалося три імперії, і кожна возвеличувала свої пам’ятники. Румуни перевезли Пієту в інше місце, а на площі Ринок встановили свій пам’ятник з ознаками агресії – румунському воїнові, позаду якого зображувався бик, який топтав попередню імперію в особі орла. Радянська влада, звісно ж, румунську скульптуру знесла і встановила пам’ятник Леніну, а Пієту розтрощили кувалдами. У цьому сенсі радянська окупаційна влада виявилася ще більш безжальною і безбожною.

Природньо, що з відновленням Незалежності України з’явилося бажання відродити Пієту перед Ратушою. Утім ця ідея немала надто великої підтримки. Важко заперечити історикам, що у свої часи Пієта була символом Чернівців і нею дуже дорожили містяни. Але, є одне але.

Тоді, у першій половині 19 ст. населення міста було таким,як сьогоднішній Кіцмань, не більше 10 тис. жителів. І це, здебільшого, католики – німці, австрійці, інші. Православні жили як правило у селах і займалися господарством. Сьогодні ж, ситуація змінилася. У Чернівцях вірних Риму проживає не більше 2%. Це греко-католики та римо-католики. Голосу римо-католиків щодо відновлення Пієти практично не чути. Ініціативу взяла на себе громада греко-католицької церкви і зокрема отець Валерій Сиротюк. Кілька років тому духівник і віряни організували встановлення дубового хреста на місці колись Пієти, з метою освячення ділянки для нового пам’ятника, який мали б спорудити скульптори. Але слід зауважити, що жодних дозволів на встановлення культового знаку отцю Сиротюку не надавалося. Це була незаконна ініціатива, що призвела до міжконфесійної дискусії. Фактично міська рада може будь-коли демонтувати хрест. Не роблять це із зрозумілих причин. Тож, мерія має бути толерантною, а отець Валерій про це й не подумав, коли планували самочинну акцію.

У Чернівецько-Буковинській єпархії УПЦ КП пояснюють, що у Чернівцях проживає 86% православних і на їх думку потрібно зважати. Правослвна Церква не поклоняється скульптурам, це радше римська традиція. Хрест, ікони, і сам храм є основою для поклоніння православних християн. Мусимо визнати, що ситуація у порівнянні з першою половиною 19 ст. кардинально змінилася. Україна, як суверенна держава, сама має вирішувати які пам’ятники встановлювати, щоб вони мали ідейне наповнення. Аналізуючи дії окремих ініціаторів відновлення Пієти, здається, що людьми штовхає якесь бажання долучитися до чогось іншого, не завжди рідного, бо у свого немає, начебто, перспективи, і воно не торкається західного цивілізованого світу. Це хибний шлях, який у майбутньому стовідсотково приводить до розуміння власної помилковості, бо емоції і зовнішні впливи вже не будуть такими сильними. Зрештою, повернення австрійської доби Чернівців на рівні ренесансу свідомомсті і утвердження своєї європейськості через історичні факти, стало модним в останні роки.

 Ті, хто займається у місцевій владі питаннями історико-культурної спадщини збирають всю інформацію і готують документи до моменту, коли Пієту винесуть на дебати. А вони безумовно будуть. Стало відомо, що греко-католицька громада збиратиметься 10-го травня, щоб обговорити стратегію відстоювання Пієти.

Зрештою, ми поцікавилися позицією Чернівецько-Буковинській єпархії УПЦ КП як тієї, що продовжує справу митрополита Євгена Гакмана, засновника незалежної Буковинської митрополії. Там відповіли, що жодним чином не можуть впливати на відновлення Пієти чи невідновлення. Визнають, що хотіли б у центрі міста бачити скульптуру митрополиту Гакману, і це було б справедливо з огляду на його заслуги. А відновлювати Пієту чи ні, хай вирішує мерія і громада. Утім потрібно зважати на релігійні почуття людей. Як показує життя більшість людей мало замислюються над глибинними змістами міжконфесійних суперечностей. І якщо пам’ятник буде гарний і нематиме акцентованих наголосів про приналежність до якоїсь з конфесій, то ймовірно всі будуть задоволені.

 

Related Posts

Tags

Share This

468 ad 404